Іван Григорович Шпиталь народився 23 серпня 1931 р. у с. В’юнище на Переяславщині у селянській родині. По закінченні Хоцьківської середньої школи у 1952 р. вступив на факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Диплом професійного журналіста одержав у 1957 р. і того ж року розпочав творчу діяльність відповідальним секретарем редакції міськрайонної газети «Прапор перемоги» (м. Мукачеве, Закарпаття), де працював до 1962 р. У 1962-1965 рр. завідувач відділу сатири та гумору в обласній газеті «Закарпатська правда». У 1965-1873 рр. – завідувач відділу фейлетонів столичної газети «Вечірній Київ». 1973-1983 рр. – науковий редактор щорічника «Наука і культура». Член Національно спілки України від 1962 р., член Національної спілки України від 1983 р. Журналістський стаж відлічується від 1957 р., коли в журналі «Перець» був надрукований його перший фейлетон. Відтоді у засобах масової інформації, збірниках,і окремих книжках опубліковано близько 2 тисячі шпиталевих памфлетів, фейлетонів, гуморесок, усмішок, кореспонденцій, нарисів, оглядів, репортажів, рецензій, есеїв, віршів, гумористичних та сатиричних добірок («Добий вечір»), інформацій, коментарів.

Іван Шпиталь завжди був і залишається нині активним автором найавторитетніших в Україні видань. До його літературної спадщини належать книжки сатири та гумору «Заєць-репортер» (1975), мемуари фейлетоністів (1980), збірка казок та казкових повістей «Зустрінемось на Білому острові» (1971), «Лана» (1983), «Маленька господарка лісу» (1986), «Рік Бобра» (1988).

Крім того Іван Шпиталь відомий як укладач та автор передмов до книг про видатних діячів науки, культури, зокрема, педагогів Олексія Романовського, Віктора Коцура, журналіста Василя Костюка, а також як редактор ряду книг на тему краєзнавства, зокрема, Михайла Лесика про с. Циблі.

У 2019 р. Іван Шпиталь видав тритомник «Україна перед Богом і перед світом» обсягом 1578 стор. Це фундаментальна праця, яка узагальнює багатющий шпиталевий творчий досвід одного з плеяди шістдесятників, принаймні, за останні 30-40 років. Це патріотична праця на захист ЧЕСТІ та ГІДНОСТІ України гострокритично спрямована проти вічно агресивної Московії, її питомої азійщини, проти царства морального здичавіння. Серіалами статей на теми «Українці й росіяни: хто кому яка рідня», «Україна і Росія: національні ідеї та ідеали», «Царство московське: кривавий гуляй-плац» для «коричневого патриотизма с краснимі глазамі», Московське чорнориззя: змови, інтриги,освячення кривавих побоїщ», «Русский мір»: фасад і утроба», «До витоків московських агресій …», «Переяслав: навіки разом! З ким? З братом чи ворогом???» та іншими. Розвідками автор вщент руйнує вікові фундаментальні міфи про московське псевдомесіянство та одвічне «братерство».

Критика високо оцінила це надбання. Володимир Крижанівський (Одеса) назвав тритомник «Історія України від Івана Шпиталя» («Чорноморські новини»). Аналізуючи тритомник, журнал «Світогляд» (2021 р, № 1) представив Читачеві І. Шпиталя як голос шістдесятництва в обороні честі та гідності України (Василь Чехун, Київ). Петро Засенко (Київ) писав «Вагома промовиста назва. Трикнижжя Івана Шпиталя «Україна перед Богом і перед світом» відповідає глибокому змісту цього непересічного видання. У ньому цілий пласт історико-публіцистичних творів, виважених професійним досвідом автора, наповнених високим рівнем національно-патріотичного думання і мовної культури. Складається враження, що всі публікації наче щойно вихоплені з горнила - вони дихають гарячими устами українського колористичного мовлення (газ. «Освіта»).

Особливо суттєво: величезний обсяг тритомника, присвячено рідній Переяславщині та В’юнищу – від традицій давноминулих до сьогодення. Автор одноособово створив потужний розділ власної Переясласько-В’юнищанської Шевченкініани, осягнувши як науковець і публіцист ВЕРШИННИЙ ПЕРІОД усієї Кобзаревої спадщини, пов’язаної з творчістю Шевченка на Переяславщині. Науковою новизною відзначаються розвідки під назвами: «Із Малоросії в Україну нас вивело В’юнище», «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», «Богдановий гріх переяславський в оцінці Тараса Шевченка», «Тарас Шевченко в коментарях і примітках» та ін. Саме Переяславсько-В’юнищанська Шевченкіана нині найпотрібніша українцям для усвідомлення їхньої національної честі, гордості, гідності! Перед злочинною пикою московського окупанта!

Заслуга Івана Шпиталя і як одного з найактивніших ініціаторів заснування літературно-мистецького свята «Переяславська осінь Кобзаря» (від 2001 р.) та його невтомного популяризатора.

Іван Шпиталь нагороджений Грамотою Верховної Ради України. Український фонд культури удостоїв його званням лауреата премії ім. Івана Нечуя-Левицького за високохудожнє втілення українського національного характеру. Національна спілка журналістів України нагородила Івана Шпиталя «Золотою медаллю української журналістики».