Андруші
×

Повідомлення

There was a problem rendering your image gallery. Please make sure that the folder you are using in the Simple Image Gallery Pro plugin tags exists and contains valid image files. The plugin could not locate the folder: media/k2/galleries/33

Село після війни

 

Розділ VI

“У проханні відмовити,

бо ніяких продуктів у колгоспі немає»

(У селі після війни)

     Війна покотилася далі на захід і життя в Андрушах поступово стало входити в мирне русло, люди оговтувались від нанесених втрат: сяк-так відновлювали зруйновані та пошкоджені бомбуванням хати. Та говорити про швидке повернення до нормального й звичного стану в напівзруйнованому селі, звичайно, не доводилося. Про труднощі перших повоєнних років свідчать протоколи засідань виконавчого комету сільської ради депутатів трудящих та зборів громади. Звичайно, розглядалися сотні нагальних питань, що вимагали термінового вирішення, але всі їх друкувати немає ні змоги, ні потреби. Тому наводимо лише окремі з них, які в цілому й створюють картину життя в Андрушах у 1944–1959 роках. Слід зазначити, що прийняті місцевими депутатами рішення, які не стосувалися суто сільських питань, особливо про держпоставки та державну позику, диктувалися «зверху мудрим керівництвом».

     Щоб мати уявлення про цей далеко не простий період в історії місцевого колгоспі ім. Будьонного, наводимо витяги із протоколів загальних зборів та засідань правління в перші повоєнні роки. Чітко проглядається, що на засіданнях виконкомів та сесій сільської ради в більшості розглядалися суто питання господарювання в колгоспі, і навпаки, на засіданнях правління колгоспу та на загальних зборах нерідко вирішувалися питання, що знаходяться в сфері діяльності сільської ради, тобто в значній мірі відбувалося дублювання, як ознака двовладдя.  

     Матеріали надані Архівним відділом Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації. Подаємо мовою оригіналу зі збереженням стилю написання.

1944 р.

Голова сільради Ігнатенко С. П., секретар Сулима Н.

Із протоколу № 2 від 2 березня.

На порядку денному:

  1. Розгляд та затвердження сільського бюджету на I півріччя 1944 р.
  2. Затвердження секретаря сільської ради.
  3. Звіт голови колгоспу про підготовку до весняної посівної кампанії .

Сільбюджет затвердили в цілому по прибутках на 9958 крб.; по видатках: по сільраді – 1621 крб., по школі – 5854 крб., фельдшерсько-акушерський пункт – 2483 крб. всього – 9958 крб.

Ухвалили: Секретаря Сулиму Н., яка виконувала обов’язки секретаря тимчасово, звільнити, оскільки вона працює рахівником колгоспу. Призначити новим секретарем Бурчик Катерину Мих. з 1.03.44 р., т. Сулимі допомогти у неясних питаннях.

Ухвалили: 1. Зібрати посівматеріал до 1.03.44р. 2.Остаточно закінчити ремонт с/г інвентаря. 3. Заготовити фураж на посівну кампанію в кількості 50 ц. 4. Довести площі в натурі до бригад і ланок. 5. Виділити мірчика на управі к-пу. [1, арк. 2].

Із протоколу№ 3 засідання членів сільради від 12 травня 1944 р.

У порядку денному: 1. Затвердження секцій сільської ради; 2. Затвердження плану ремонту школи.

По затвердженню секцій доповів голова с/р Ігнатенко Степан Павлович. Вирішили призначити голів секцій: по с/г і тваринництву – Сулима Іван Володимирович; по фінансовій – Доброскок Федір Йовменович; охорони здоров’я - Видолоб Іра Петрівна; по кооперативно-торговій – Іваніцький Дмитро Василів; по секції рев законності і оборони – Ігнатенко Іван Павлович; секція культури і освіти – Тищенко Павло Іванович.

План ремонту школи затвердити. [1,арк. 3].

Із протоколу загальних зборів громади с. Андрушів від 17 травня 1944 р.

Присутні 297 осіб.

На порядку денному: про самообкладання на 1944 р.

Ухвалили:

1. Для скорішого відбудування соціально-культурних закладів нашого села, зруйнованих німецькими загарбниками, провести самообкладання на 1944 у II кв.

2. Установити такі ставки: а) для господарств колгоспників, робітників, службовців, кооперативних кустарів-ремісників – 20 крб.; б) для одноосібних селянських господарств, що не мають польового засіву і робочого скота, для господарств некооперативних кустарів і ремісників, що не ведуть с/г – 50 крб.; в) для одноосібних селянських господарств, що мають польовий засів або робочий скот – 75 крб.; г) для одноосібних селянських господарств, що мають нетрудові доходи від скупки і продажу та для осіб, що не ведуть с/г і мають нетрудові доходи – 150 крб.

Зібрані суми самообкладання - 75% передати до місцевого бюджету на покриття учбових та господарчих витрат школи: з 25% - 20% на хату-читальню (обладнання та придбання бібліотеки) , 5 % - на устаткування приміщення ветпункту. [1, арк. 4].

Протокол № 5 засідання пленуму с/р від 27.05.1944 р.

Повістка дня: Вилучення корів, котрі незаконно придбані.

Доповідав голова к-пу Сулима І. В.

  1. Доброскок Зіна під час відступу армії і вступу німців узяла корову, яка ходила по лузі. І кормилась нею на протязі двох років. Пленум с/р ухвалив корову зняти.
  1. Сулима Женя: «Я під час окупації німців взяла теличку, яку кормила і діждалася корови». Постановили: корову з телям знять і після, як теля підросте, тоді повернути назад теля.
  2. Сулима Палажка Кіндр. під час окупації німців узяла теличку, від якої дожалася корови, після теля одвела на ферму. Пленум ухвалив: корову знять, а теля повернуть назад у звязку з тим, що вона має стару матір і двоє дітей. Чоловік у армії з 1941 р.
  3. Кагарлицька Пріська під час окупації взяла тільки теличку, міняла на хліб, а тому пленум ухвалив знять власну корову.
  4. Степаненко Митрофан А. під час окупації німців узяв колгоспну теличку, зарізав свою власну і одвіз у м’ясопоставку і тому, що зарізав колгоспну теличку, зняти його власну корову. Має він двоє дітей, сам в армії з 1943 р.
  5. Сулима Іван В. мав корову і бичка, якого німці вбили. Після цього йому дали теличку, яку після отьолу перемінив на другу. В час окупації корова загинула, а в 1943 р. при вступу Червоної Армії       цю теличку вбило. Пленум ухвалив корову зняти. [1, арк.6].

Аналогічні рішення в цей день були прийняті загалом по 17 жителях села.

Із протоколу № 7 засідання с/г комісії від 23 липня 1944 р.

Про якість скиртування сіна доповів доповів Ченченко Г. О.

При обстеженні скиртування сіна виявлено, що сіно лежить недогребене і порозбивані копички. Члени с/г комісії ухвалили все сіно згребти до 28 липня і заскиртувати до 8.08.1944 р. [1, арк. 9].

Із протоколу № 9 засідання членів с/р від 16 серпня 1944 р.

Повістка дня: 1. Підготовка до осінньої сівби. 2. Забезпечення приміщення для зимівлі худоби і птиці.

При звіті голови к-пу Сулими І. В. було виявлено, що підготовка до осінньої пори зроблена незадовільно. З плану 130 га виорано всього 72 га, зерно до посіву не перечищено. Немає жодної сівалки, бо всі сівалки порозбивані при бомбуванні села в 1943 р.

Члени с/р ухвалили: закінчити оранку до 23.07.44 р. , зерно перечистити до 25.08.44 р. Зобовязати голову к-пу   договоритись із МТС за сівалки. А також зобов’язати управу колгоспу залишити частину коней 3-ій бригаді, на других брать участь в оранці коровами. [1, арк. 11].

Протокол загальних зборів колгоспу ім. Будьонного від 12 січня 1944 р.

Було присутніх членів к-пу 143 особи.

Повістка дня:

1.Затвердження актів інвентаризації.

2. Затвердження норм виробітку на 1944 рік.

3. Вибір комісії по складанню акта на утрати і збитки нанесені Німецько-фашистськими захватчиками

4. Виділення на райконференцію передовиків с/г.

Ухвалили:

Інвентаризацію зроблено правильно і акти інвентаризації затвердити в цілому.

Норми виробітку затвердити згідно списку.

Для складання акту обрати комісію в складі голова к-пу Сулима Ів., голова с/р Ігнатенко С., рах. Сулима Н., директор школи Тищенко, колгоспники Бурчик М. П., Степаненко Грицько Яков. Через те, що в к-пі немає ніяких документів не збереглися на допомогу комісії уповноважити 3-х членів колгоспу в складі 3-х осіб.

Виділити на райконференцію передовиків с/г Булах Марія Андріянівна, Степаненко Оксана А., Шевченко Настя Володимирівна, Степаненко Надежда Петрівна. [2, арк.1].

Протокол № 2 засідання управи к-пу ім. Будьонного с. Андрушів, що відбулося 17 січня 1944 р.

Повістка дня:

1.Про виділення на 10-денні курси ветлікаря і завферми.

2. Про призначення сторожів.

3. Про збір посів матеріалу.

4. Про виділення людей на роботу до м. Києва

Ухвалили:

Послать на курси ветлікаря Козоріз Надежду П. і завферми Шевченко Настю Володимирову.

Призначити сторожем до курей Кагарлицького Павла Кондратовича, сторожем на ферму Бурчика Івана Кузьмича і Якименко Йовхима Конд.

Обрати комісію по збору посівматеріалу по кожній бригаді і приступить із 18/I-44 р.

Послати на роботу до м.Києва слідуючих осіб: Моспан Іван Костів, Сулима Настя Савовна, Ісак Павло Іванів, Марченко Віра Романова, Сулима Марія Данилова.

Слухали про призначення листоноші. Бувший листоноша Ісак Павло Іванів із роботою не справляється, своєчасно не розносить кореспонденції, а тому управа к-пу ухвалила: зняти із роботи Ісака Павла Івановича, а призначити Ченченко Ганну Тимофійову. [2, арк.2].

Із протоколу засідання № 3 управи к-пу ім.Будьонного, що відбулося 28/I-44 р.

Слухали: про призначення голови к-пу на 1 міс.

Ухвалили: Просити РВК і РЗВ залишити Сулиму Івана В. на другий визов, поскільки членів управи немає, пішли в армію, бригадіри дівчата, з роботою не знайомі і члена управи колгоспу немає щоб призначити на голову к-пу. [2, арк. 4].

Із протоколу № 5 засідання управи к-пу ім. Будьонного від 8/I-44 р.

Слухали: Про збір готівки на побудову літака для визволення людей із німецького рабства. [2, арк. 6].

Із протоколу № 7 загальних зборів активу села Андрушів.

Було присутніх ланкових 19 осіб, комсомольців - членів с/р - 4, колгоспної молоді 42 особи.

Ланкова Бурчик Н. Г.: «Беру на себе зобов’язання: закінчити по своїй ланці до 5 березня збір посівматеріалу, повністю зібрати кошти на оборону країни,   збір місцевих добрив закінчити до 10 березня, допомагати правлінню к-пу щоб якнайшвидше закінчити весняну посівну кампанію і викликаю на соціалістичне змагання Бурчик Ганну Григорівну».

Ланкова Бурчик Г. Г.: «Виклик приймаю по таким самим запитанням і викликаю на соцзмагання ланкову Касян Ганну Яковну». [2, арк. 11].

     Далі в протоколі йдеться про естафетні виклики ланкових: Козоріз Параска А., Шевченко М. Г., Ченченко Г. А., Македон Г. Т., Козоріз Г. І. – і так всі 19 ланкових.

Протокол № 9 загальних зборів к-пу ім. Будьонного с. Андрушів,

що відбулися 1-го березня 1944 р. Було присутніх 198 осіб.

Повістка дня: Проробка наказу Главнокомандуючого.

Слухали: Наказ Верховного Главнокомандуючого від 23.II- 1944 р.шляхом читки (доповідач учителька Куниця М.).

Висловилися голова с/р Ігнатенко С.П., голова к-пу Сулима Ів.

Ухвалили: резолюцію.

Прослухавши наказ Верховного Головнокомандуючого збройними силами Радянського Союза маршала т.Сталіна в день 26 роковин Червоної Армії ми радіємо і пишаємося з перемог, яких досягла наша славна Червона Армія в боротьбі з німецько-фашистськими розбійниками. У великій визвольній війні за свободу і незалежність нашої відчизни Червона Армія проявила чудеса героїзму і добилася рішучого повороту у війні на нашу користь. Наближається година остаточної розплати, за всі злочини вчинені гітлерівцями на радянській землі. Щоб прискорити кінець війни ми прикладемо всі сили до того, щоб зразково і успішно провести весняну ссівбу, щоб забезпечити високий урожай в 1944 році щоб дати фронтові і країні більше продовольства і сировини для промисловості.

Зобов’язуємося: до 5/III -44 р. повністю зібрати посівматеріал; повністю закінчити ремонт с/г інвентаря; добре підготувати тяглову силу і забезпечити її кормами; забезпечимо 100% вихід на роботу; повністю зібрати кошти на побудову літака.

Хай живе наша славна Червона Армія на чолі з маршалом Радянського Союзу т. Сталін.

[2, арк. 12].

Із протоколу №15 загальних зборів колгоспу ім. Будьонного, що відбулися 2 червня 1944 р. Було присутніх 198 осіб.

Про уборку сіножаті.

Ухвалили: Уборку сіножаті розпочати 6 червня, розбити на ланки людей жінок і прикріпити у кожну ланку по два, три чоловіків, щоб клепали коси і учили жінок. Припадає викосить за весь період на чоловіка 6-14 га, на жінку 3-14 га. [2, арк. 20].

Із протоколу засідання правління від 18.07.44 р. Повістка дня: про трудову дисципліну.

Ухвалили: Всіх колгоспників, які не виробили ні одного трудодня, передати до суду. А ті колгоспники, які не виробили мінімум трудоднів, передати списки до Райземотделу. Колгоспники, які порушують статут с/г артілі, і на колгоспній землі скосили жито і перевезли додому, скласти списки в передати до суду. Бригадіру 3-ї бригади і ланковій 2-ї бригади Козоріз Ганні Плискачові винести зауваження. З 18 липня бригадірам не давати і одного коня по дрова, а щоб їхали колгоспники своїми коровами, а за невиконання цього розпорядження бригадірів передавати до суду. [2, арк. 21].

Із протоколу загальних зборів колгоспників від 6 вересня 1944 р.

Присутніх було 563 особи, з них жінок 498 осіб.

Повістка дня: вибори голови колгоспу.

По питанню виборів виступив доповідач тов. Кравченко. Який у своєму виступі доповів гр-м, колгоспникам про нинішні військові події, який показав різницю між становищами військових подій між 1941 р. і 1944 р., коли Червона Армія підійшла до остаточного розгрому німецько-фашистських загарбників. Тов. Кравченко відзначив також досягнення Переяслав-Хмельницького району, який завоював Червоний перехідний прапор Комітету оборони за досягнення у справі тваринництва. Тов. Кравченко відзначив хороших робітників-стахановців колгоспних ланів як от О. Хобта, М. Булах. Також відзначив велику безгосподарність в к-пі «Будьонного» с. Андрушів у справі уборки сіна та інших с/г робіт. Тов. Кравченко виніс предложення Районного виконавчого комітету депутатів трудящих та РК КПБ (у) Переяслав-Хмельницького району про кандидатуру Булах Марії Андріяновної. Предложень більш не виявилося. Відводів кандидатури не було.

Ухвалили: При одноголосному голосуванні обрати головою колгоспу «Будьонного» с. Андрушів Булах Марію Андріяновну. [2, арк. 23].

1945 рік

Голова сільради Македон Ів., голова к–пу – Булах М. А.

Із протоколу № 9 засідання виконкому від 27.03.1945р.

Ухвалили: 1).Зобов’язати управу колгоспу закінчити роботи по газокамері до 11 годин утра 28 марта. 2). Прогазірувати коней до 24 часа повністю. Зобовязати правління колгоспу ім. Будьонного довести план посіву до корів колгоспників, котрі підлягають до ярма. Виключно коровами перевезти обмінний фонд на пристань 28 марта.

[3, арк. 3].

Із протоколу № 10 засідання виконкому с/р від 30.03.45 р.

Про хід роботи у полі колгоспу.

Заслухавши і обговоривши інформацію голови к-пу Булах М. А. виконком вирішив: 1 – всі ярма неоковані окувати в течение 31 марта 1945 р. ; 2 – зобов’язати бригадира 2-ї бригади та кузнеця окувати всі ярма до 8 часов утра 31 марта, щоб змогли 31 марта виїхать у поле; 3 – пропонувати правлінню колгоспу організувати не менше 8 пар корів на кожній бригаді і виїхати в поле культивувати 31 марта 45 р. [3, арк. 4].

Із протоколу № 11 засідання виконкому від 27.03.45 р.

Про видання допомоги одиноким матерям за народжену дитину.

Вирішили просити місцевий райфінвідділ видавать допомогу гр. с. Андруші Гриценко Саньці Михайлівні народження 1909 р. , яка народила дитину Гриценко Віру Василівну 14.03.1945 р. [3, арк. 5].

Із протоколу № 12 засідання виконкому с/р від 5 квітня 45р.

Вирішили: зобов’язати правління колгоспу висилати на копання землі на урочищі Бабачисі ежедневно по 150 чоловік; 2) строго додержуватися розпорядження райвиконкому про висилання людей на дамбу в кількості 40 чоловік; 3) зобовязати правління колгоспу вивезти човна на Мостище для перевозки людей на поле 6.04. 45 р. 4) встановити робочий день з 6 годин утра до 8 часов вечора і строго дотримуватися цієї постанови. [3, арк.6].

Із протоколу засідання виконкому с/р № 13 від 14 квітня 1945 р.

Слухали: відчіт голови с/г комісії т. Степаненка О.К. про роботу у полі та проведення посівної кампанії ранніх культур. Виступив голова с/р Марченко Ів. Т., де зазначив, що коні не чистяться на сьогоднішній день, хоча неодноразово було вказаніє про лудшу чистку коней, а голова с/г комісії Степаненко О. К. не відповідає своєму призначенню. Виступила і голова колгоспу Булах М. А. Виконком сільради ухвалив: 1). За невиполненія правління колгоспу ім. Будьонного від 45 р., де було ухвалено, за погане ставлення до робочої худоби притягнути до відповідальності, а тому сільвиконком ухвалює оштрафувати ветсанітара т. Степаненко О. К. на 300 крб., бригадирів т.т. Журило С. Г., Шевченко Н. В., Ченченко Г. О. в 200 крб., конюхів       т.т. Степаненко М. З , Степаненко Ів.М. в 100 крб.

2). Зобов’язати бригадирів всіх трьох бригад закріпити всю тяглову силу пока до лудших колгоспників не пізніше до 15 квітня.

3). Зобов’язати ветлікаря т. Степаненка та завферми т. Левченка злічити лишай та звести до мінімуму воши не пізніше до 25 квітня 1945 р. [3, арк.7].

Протокол № 14 засідання сільвиконкому від 25 квітня 45 р.

Ухвалили: 1. Зобовязати правління колгоспу закидать всі силосні ями та траншеї до 1 мая 1945 р. 2. Зобов’язати правління колгоспу викопати валер’ян на площі 0,05 га протягом 26 квітня.

3. Зобовязати бригадира 2 бригади т. Журила перекультивувати ячмінь в урочищі Мочар в кількості 0,3 га, де було плохо закультівірували коровами.

4. Зобов’язати секретаря с/р т. Степаненко провірити виконання цієї ухвали і в разі невиконання передати цю справу до прокуратури вищезазначених товаришів по зобовязаних зокрема.

5. Зобов’язати правління колгоспу закінчити кампанію ранніх культур протягом 26 квітня, а также і весь план посіву ріжію.

Виконком також ухвалив: зобовязати правління колгоспу ім. Будьонного у зв’язку з тим, що воєнне время, виділити круглосуточну охорону під час святкування 1 мая 45 р.

[ 3. арк. 8].

Із протоколу № 17 засідання виконкому с/р від 15 мая 45 р.

Ухвалили: 1. Зобов’язати правління колгоспу всі здатні корови до ярма щоб змогли в строк посіяти ярі культури. Запропонувати правлінню колгоспу довести площу посіву просапних культур та обробка їх зокрема до кожної жінки. 2.Доручити с/р організувати увесь актив на дуже важливу політичну роботу, щоб змогли підписать позику до 20 мая, а собрать готівку до 28 мая 1945 г. не менше, як 75% від загальної

суми підписки. [3, арк. 10].

Із протоколу № 18 засідання виконкому с/р від 8 червня 1945 р.

Слухали: про виморочне господарство

Заслухали інхвормацію голови с/р т. Марченко, де зазначив, що у 1942 році сімейство Сулими Ганни Савовни вимерло, а до сіх пір незаконно користувалася її сестра, а тому необхідно передать це господарство в к-п ім. Будьонного с. Андруші. [3, арк. 12].

Із протоколу № 19 зборів активу села від 20.06.45 р.

Ухвалили: 1. Зобов’язати правління колгоспу штрафувати усі ланки цілком, котрі не висапали до сих пір картоплю, від заробленої суми трудоднів на 15% і нарахувати ці дні передовим ланкам колгоспу. 2. За потраву посівів скотом зобовзати передавати винних до суду. [3, арк.13].

Із протоколу № 21 засідання виконкому с/р від 5 липня 45 р.

Категорично запретить колгоспницьким пастухам пасти худобу поміж копицями сіна, а також передавати до судової відповідальності. [3, арк. 15].

Із протоколу № 27 засідання виконкому с/р від 20 серпня 1945 р. Зобов’язати правління розпочати сівбу з 25 числа серпня місяця, до 25 числа намолотить посівматеріал. [3, арк. 21].

Із протоколу № 29 засідання виконкому с/р від 28 вересня 1945 р.

Зобовязати фінагента т. Шевченка обходити щоденно по хатах, а также на місці роботи, де роблять на полі. 2. Уповноваженим по державній позиці обходити свій участок не менше два рази на тиждень. [3, арк. 23].

Із протоколу № 33 засідання виконкому від 8 жовтня 1945 р.

Утворити комітет по збору продуктів для дітей-сиріт. [3, арк. 26].

1946 рік

Із протоколу № 7 засідання виконкому с/р від 12 березня 1946 р.

Слухали: Про підготовку до посівної кампанії .

Бригадир 1-ї бригади т. Бурчик отмічає, що в підготовці до весни заготовив і вивіз гною 320 т, попелу 6ц, помету 10 ц, зремонтував плугів 6 шт, возів 10 шт, посівматеріал очищений і зданий на кондицію.

Про підготовку до повіді доповів голова с/р. він одмічає, що план роботи під час повіді зроблено, а також план відселення господарств, котрих затоплює вода. 18 човнів взято на учот, але необхідно утворить спасательну команду під час наводненія. А тому виконком ухвалює: виділити спасательну бригаду на час повіді слідуючих:      Шевченко Т. В., Левченко Г. Й., Кагарлицький В. П., Степаненко Г. Ф., Дубина А. С., Гриценко О. Ф., Пономаренко Г. С., Сулима М. З., Гриценко П. Ф., Бурчик К. О.

[5, арк. 5].

Із протоколу № 9 засідання виконкому с/р від 19 березня 1946 р.

Слухали: Про агітаційну роботу агітаторів (доповідає т. Козачок), де зазначив, що послідній час після виборів агітмасова робота стишилась. Например, з 10 лютого по 20 березня було тільки 3 читки на 20-хатках з газет. Виступ т.Сталіна на передвиборному собранії г. Москви та коварний виступ Черчіля, а тому виходячи з вищенаведеного виконком с/р вирішує: ст. агітатору т. Козачку провести нараду агітаторів 23 березня і спрямувати всю агітацію на допомогу весняних польових робіт.

Слухали: Про труддисципліну в колгоспі (доповідав голова с/р т. Білокінь) , де отмічає, що посліднє время на 3-й бригаді труддисципліна упала і це тому, що бригадир т. Ченченко неодноразово обругував колгоспників.

Виконком с/р вирішують: Рекомендувати правлінню колгоспу знять з роботи бригадіра 3-ї бригади Ченченка Гр.Ов. [5, арк. 7].

Із протоколу № 11 засідання виконкому с/р від 8 квітня 1946 р.

Слухали: заяву Бурчик Дуньки Павлової про виплату їй грошей за квартиру, що знаходиться медпункт, у зв’язку з тим, що квартирні Бурчикові слідує, а не виплачуються.

Виконком с/р ухвалив: Просити Райфінвідділ виплачувати квартирні за медпункт по 40 крб. щомісяця з фонду. [5, арк. 9].

Із протоколу № 2 загальних зборів с.Андрушів від 28 квітня 1946 р.

  1. Про виконання с/г продуктів.
  1. Труддисципліна.

Слухали: По виконання с\г продуктів доповідає голова с/р т. Якименко М. І., який зясував хід виконання держпоставок на день проведення зборів. Хід виконання с/г продуктів по с.Андруші проходе вкрай незадовільно, потрібно було до травневих свят виконати: яйця 2070 шт, молока літрів 1210, мяса 32 ц, але ця справа проходе кволо, а саме; виконано м’яса 24 ц, яйця 1650 шт, молока 837 л, а тому, ізходя з вишеприведеного ухвалили: приймаючи до уваги малий термін. Загальні збори зобовязують до 1 травня виконати всі недоїмки по с/г продуктах на 100%. Провести масову розяснюючу роботу серед колгоспників у галузі виконання с/г продуктів. До злісних неплательщиків застосувати суворі заходи на користь виконання с/г продуктів.

Слухали: Про труддисципліну в селі доповів голова с/р. т.Якименко, який зясував , що за послідні дні трудова дисципліна занепала, що ставить в затрудження виконувати всі надані плани , деякі особи по визову до с/р своєвременно не являюьться, а також, що від колгоспної роботи деякі особи ухиляються , а тому ізходя з вищенаведеного Загальні збори ухвалюють: за неявку своєчасно до с/р по визову штрахувать до 50 крб. в адміністративному порядку. [5, арк. 12].

     Слід зазначити, що з перших повоєнних років посилюється державна кампаній «обдирання» й без того знедолених селян. Звичайно, сільська влада лише виконувала директиви «зверху», але робила це досить старанно, навіть не зважаючи на те, що люди уже не мали чого їсти, у чім ходити. До порядку денного майже кожного засідання сільвиконкому вносилися питання, які так чи інакше дорого обходилися селянину. От лише кілька з них із 1946 року. 17 квітня – звіт фінагента; 28 квітня – виконання с\г продукції, виконання мобкоштів; 10 травня – хід реалізації позики та збір готівки, виконання держпоставок; 18 травня – мобкошти та збір готівки на позику; 11 червня – викоання с/г поставок, збір готівки на позику; 29 червня – мобілізація коштів (позика); 10 липня – виконання с\г продуктів (м’ясо, молоко, яйце), про нарахування с\г податку; 19 липня – виконання с\г податку, 8 серпня – збір готівки на позику, виконання с\г продуктів;   21 серпня – виконання держпоствок с\г продуктів; 21 вересня – збір готівки на позику по к-пу; 28 вересня – виконання плану по здачі молока колгоспниками державі; 8 жовтня – виконання с/г поставок зерна, картоплі, м’яса, молока, яйця; 18 жовтня – моб. кошти (с\г податок, штраховка). Головним і єдиним питанням засідання сесії сільскої ради 23 листопада також було виконання державних поставок та фінансів, тобто знову йшлося про позику.

   22 жовтня відбулося засідання сесії депутатів трудящих с. Андруші. «Порядок денний:

  1. Підготовка бригад до зими;
  1. Оранка зябу;
  2. Зняття з контрактації телят;
  3. Виділення десятихатників» [5, арк. 35].

     Як бачимо, практично всі питання мають бути в компетенції правління колгоспу або загальних зборів колгоспників, і лише останнє – прерогатива ради, тож на ньому зупинимося детальніше. Доповідав голова с/р Якименко М. І. Він пояснив, для чого потрібні десятихатники: «це робиться на підставі директивних розпоряджень нашого району з метою охорони громадського ладу та боротьби з крадіжками». Сесія ухвалила виділення та затвердження по кутках десятихатників:

  1. Окіп, I половина – Дубина А. С.
  2. Окіп, II половина – Степаненко Г. Ф.
  3. Центральна, I половина – Гриценко О. Ф.
  4. Центральна, II половина – Ченченко А. О.
  5. Мочар – Бурчик П. Л.
  6. Гоголівська – Гриценко І. М.
  7. Українська – Доброскок Ф. І.
  8. Староселиця – Сулима О. Я.
  9. Гай – Касян П. І.
  10. Ситне – Сулима П. А.

Із протоколу № 3 засідання правління к-пу від 2 лютого

Ухвалили: Відбудувати хати повністю таким колгоспникам:

Бурчик Христя Захарова

Бурчик Федір Грицьків

Степаненко Одарка Пр. [6, арк. 3].

Із протоколу № 4 розширеного засідання правління колгоспу від 23 лютого

Повістка дня:

Затвердження риболовецької бригади і встановлення їй трудоднів.

Ухвалили: Затвердити риболовецьку бригаду і бригадиром затвердити Доброскок Сергій Савович, рибалки: Гриценко Павло Йосипів, Моспан Михайло Логвинів, Доброскок Іван Савович, Степаненко Грицько Тихонів, Ченченко Андрій Овсійович і нарахувати їм трудоднів за уловленої 1 ц риби зарахувати 18 трудоднів. [6, арк. 4].

Із протоколу № 6 загальних зборів колгоспу від 16 лютого

При затвердженні річного звіту за 1945 рік колгоспник Журило С. задав питання, які борги має колгосп перед колгоспниками? Відповіла голова колгоспу Булах М. А.: «Борг утворився через те, що колгосп у своїх колгоспників запозичив у 1943 році посівний матеріал для сівби. І на 1 січня 1946 року його колгосп не повернув».

Ухвалили: Позику колгоспників, які в 1943 році як посівний матеріал і на 1 січня 1946 року колгосп не повернув і що заборгованість списать, не рахувать, дальше по балансу не відбивать. [6, арк. 5].

     У протоколах засідань правління колгоспу за 1946 рік все частіше розглядалися заяви колгоспників із проханням виписати хліба чи картоплі. І якщо в першому півріччі такі заяви в основному задовольнялися, виписували по 10–20 кг жита чи картоплі, то вже в протоколі зборів від 11 червня записи зовсім лаконічні: «Слухали: заяви про видачу допомоги колгоспникам хлібом в рахунок майбутнього врожаю. Ухвалили: у зв’язку з тим, що зерна в коморі нема видачу авансів відмовити» [6, арк. 35].

     Особливо нужденним сім’ям все ж видавали по кілька десятків кілограмів картоплі, а під кінець року й ця допомога обмежувалась одним пудом (16 кг). Це були перші ознаки післявоєнної голодовки. Урожай 1946 року не порадував селян, жити становилося все сутужніше. Звичайно, андрушани перед такою «перспективою» все частіше намагалися щось винести чи з колгоспного поля, чи з колгоспної ферми. Про це можна судити хоча б з протоколу засідання правління колгоспу від 16 вересня 1946 р. «Слухали: Про облік у к-пі та охорону соціалістичної власності доповідала рахівник колгоспу Микитенко. Висловились голова с/р Якименко, голова к-пу      Булах М. А. та інші, які казали , що «в нашому колгоспі справа з охороною соціалістичної власності не гаразд. Колгоспники заінтересовані більше своїми власними господарствами чим загальним колгоспним, внаслідок чого і виникло різне розкрадання і псування колгоспоної власності» [6, арк. 40], відповідальність за збереження якої цілком поклали на сторожів.

     Не в кращому стані вступало в зиму й колгоспна свиноферма. Голова к-пу М. А. Булах підкреслила, що: «Свині виснажені і надалі їх держати в колгоспі немає можливості, тому що не вистачає кормів». Тому й вирішили залишити їх скільки, скільки зможуть прогодувати, а решту продати як колгоспникам взамін на здане молоко, так і просто на базарі.

     Одним із приємних моментів цього року в колгоспі було отоварення за вирощену, висушену й здану Ліктратресту валеріяни в кількості 37 ц. На засіданні правління колгоспу від 31 жовтня 1946 р. [6. арк. 45] якраз і вирішили половину одержанної продукції видати ланкам, які безпосередньо працювали на вирощуванні валеріани, підходячи до кожної ланки індивідуально. Другу половину для стимуляції праці й на честь 29-их роковин Великої Жовтневої Соціалістичної революції вирішили видати колгоспникам-ударникам, які систематично працюють у колгоспі на різних польових роботах, особливо на оранці зябу. Останніх заохотити правління вирішило ще й м’ясом, забивши для цієї мети двох бузовиків із ферми ВРХ.

1947 рік

     Сільська влада або ж не хотіла бачити голодних очей, або ж із відомих причин не розглядала питань допомоги своїм односельцям (на відміну від засідань правління колгоспу). Щодо позики та різного роду податків і поборів із селян, то, як і в 1946 році, говорилося про це майже на кожному засіданні виконкому сільської ради та на сесіях сільських депутатів. Щоб переконатися в цьому, достатньо проглянути питання, внесені до порядку денного цих сільських зібрань. Для наочності наведемо перелік питань засідань виконкому за весь рік:

Протокол № 1 від 10 січня.

  1. Підготовка до Виборів до Верховної Ради УРСР.
  1. Про проведення самооподаткування на 47 р. [7, арк. 1].

Протокол № 2 від 28 січня

  1. Мобілізація коштів у населення.
  1. Затвердження плану роботи виконкому на лютий місяць 1947 р. [7, арк. 2].

Протокол № 3від 10 лютого

  1. 1.Виконання с\г поставок мяса і молока.
  1. Готовність к-пу до сівби.
  2. Виконання плану бюджету за IV кв. 46 р. [7, арк. 3].

Протокол № 4від 18 лютого

1.Збір готівки на позику

2.По роботу ССТ в січні місяці. [7,арк. 4].

Протокол № 5 від 28 лютого

1.Мобкошти з населення.

2.Затвердження плану роботи виконкому с/р на березень 1947 р. [7, арк. 5].

Протокол № 6 від 10 березня

1. Виконання с/г поставок мяса, молока.

2. Виділення бригади для рятування людей під час повені. [7, арк. 6].

Протокол № 7 від 18 березня

  1. Відчит уповноважених по позиці за 1946 р.
  1. Затвердження уповноважених та комісії сприяння по держкредиту на 1947 р.
  2. Про роботу фельдшерського пункту. [7, арк. 7].

Протокол № 8 від 28 березня

  1. Про догляд за тваринами у колгоспі.
  1. Затвердження плану роботи на квітень. [7, арк. 8].

Протокол № 9 від 10 квітня

  1. Про завершення посіву ярих культур.
  1. Затвердження плану виконання сіль бюджету на 2 кв. 1947 р. [7, арк. 9].

Протокол № 10 від 18 квітня

1.Виконання Держпоставок м’яса , молока.

2. Про боротьбу з повіддю. [7, арк. 10].

Протокол № 11 від 28 квітня

  1. Про хід сівби пізніх ярих культур в колгоспі.
  2. Затвердження плану роботи виконкому с/р на травень 1947 р. [7, арк. 11].

Протокол № 12 від 12 травня

  1. Реалізація та збір готівки на позику.
  1. Про роботу земельної комісії. [7, арк. 12].

Протокол № 13 від 18 травня

  1. Про роботу ССТ за 1947 р.
  1. Про санітарний стан села. [7, арк. 13].

Протокол № 14 від 28 травня

  1. Про політмасову роботу на селі.
  1. Моб. кошти холостяцького та штраховки.
  2. Затвердження плану роботи для с/р на червень 1947 р. [7, арк. 14].

Протокол № 15 від 10 червня

  1. Про роботу пожкоманди.
  1. Збір готівки на позику. [7, арк. 15].

Протокол № 16 від 18 червня

  1. Про підготовку к-пу до уборочної.
  1. Мобілізація коштів по холостяцькому податку. [7, арк. 16].

Протокол № 17 від 28 червня

  1. Виконання с/г поставок мяса, молока та яйця.
  1. Затвердження плану роботи виконкому с/р на липень. [7, арк. 17].

Протокол № 18 від 10 липня

  1. Про хід уборки озимих культур.
  1. Про збір готівки на позику. [7, арк. 18].

Протокол № 19 від 28 липня

  1. Про хід оранки на зяб.
  1. Про хід виконання с/г поставок молока і м’яса. [7, арк. 19].

Протокол № 20 від 10 серпня

  1. Про хід підготовки школи до навчального року 1947-48р.
  2. Збір готівки на позику. [7, арк. 20].

Протокол № 21 від 28 серпня

  1. Мобілізація коштів (с/г податок).
  1. Про догляд тварин в колгоспі.
  2. Про хід молотьби та здача хліба державі. [7, арк. 21].

Протокол № 22 від 8 вересня

  1. Про хід оранки на зяб.

2.Про хід сівби озимих культур.

3.Про роботу пож.команди. [7, арк. 22].

Протокол № 23 від 18 вересня

  1. Про хід уборки технічних культур.
  1. Про уборку картоплі. [7, арк. 23].

Протокол № 24 від 28 вересня

1.Догляд за тваринами в колгоспі.

2.Виконання с\г поставок м’яса і молока. [7, арк. 24].

Протокол № 25 від 8 жовтня

  1. Підготовка колгоспних стаєнь до зими.
  2. Про стан оранки на зяб.
  3. Про потраву посіву озимини худобою.
  4. Про зняття законтрактованих телят від колгоспників. [7, арк. 25].

Протокол № 26 від 18 жовтня

1.Про стан збереження фуражу.

2.По агітмасову роботу на селі. [7, арк. 27].

Подібна картина помітна й на засіданнях сесій сільської ради.

Протокол № 4 від 23 січня

1. Готовність виборчої комісії до дня виборів.

2. Підготовка до посівкампанії колгспу.

3. Догляд за тваринами колгоспу.

4. Розгляд заяв. [7, арк. 28].

Протокол № 5 від 3 березня

1.Укомплектування постійнодіючих комісій.

2.Виділення комісії по воді.

3. Виділення уповноважених по складанню соцдоговорів. [7, арк. 30].

Протокол № 6 від 22 березня

  1. Підготовка до весняної посівкампанії весною 1947 р.
  1. Про стан тваринництва в колгоспі.
  2. Розгляд заяв. [7, арк. 32].

Протокол № 7 від 22 квітня

  1. Довизначення уповноважених по позиці на 1947 р.
  1. Виконання поставок.
  2. Устаткування братських могил.
  3. Санітарний стан. [7, арк. 33].

Протокол б/н від 22 липня

1. Про стан ремонту школи.

2. Про хід молотьби та здача хліба державі.

3. роботу культосвітньої комісії. [7, арк. 35].

Протокол б/н від 18 серпня

1. Про хід уборки пізніх ярих культурю

2. Про хід скиртування сіна.

3. Про роботу ССТ. [7, арк. 36].

Протокол б/н від 27 вересня

  1. Відчит агента по поставках про виконання поставок державі.
  2. Відчит про збір готівки на позику та інших грошових платежів. [7, арк. 37].

Засідання правління колгоспу ім. Будьонного с. Андруші.

Із протоколу № 1 від 12 січня.

Слухали: Заяву Македона Івана Прокоповича про надання харчової допомоги.

Ухвалили: В проханні Македона Івана Прокоповича відмовити, оскільки в к-пі ніякого зернозбіжжя і картоплі для видачі харчової допомоги немає.

Слухали: Заяву Булахової Йовдохи Денисовної про надання харчової допомоги.

Ухвалили: В проханні Булахової Йовдохи Денисовної відмовити, оскільки в к-пі ніякого зернозбіжжя для видачі харчової допомоги немає.

Слухали: Заяву Бурчик Катерини Івановної про надання харчової допомоги. Ухвалили: в проханні Бурчик Катерини Івановної відмовить, поскільки в колгоспі зернозбіжжя і картоплі до видачі допомоги немає.

Слухали: Заяву Сулими Лисовети Григоровни про надання харчової допомоги. Ухвалили: в проханні Сулими Лисовети Григоровни відмовить, поскільки вже її видано раніше картоплі 16 кг. Крім того, на сьогоднішній день в к-пі ніякого зернозбіжжя і картоплі немає для видачі допомоги. [8, арк. 1].

Із протоколу № 2 від 17 січня

Слухали: Про придбання кузнечного мішка. Голова к-пу Булах М. А. доповіла, що термін ремонту с/г інвентаря стікає, а інвентар майже не відремонтований – за браком кузні. Для того, щоб налагодити кузнечний ремонт потрібно, щоб кузня працювала безперебійно. Але зі слів кузнеця Степаненка Г. В. та бригадирів рільничих бригад Ченченка і Шевченка видно, що кузня не забезпечує ремонтом с/г інвентар тому, що немає чим розігріти залізо, а саме – немає горна. Тому правління с/г артілі ухвалює: щоб своєчасно та якісно відремонтувати с/г інвентар потрібно купити кузнечний мішок, доручити кузнецю Степаненку Гр. підшукати кузнечний мішок. [8, арк. 3].

Із протоколу № 3 від 21 січня.

Слухали: Заяву Сулими Уляни П. про надання харчової допомоги. З’ясувавши на засідання правління, що стан харчування Сулими Уляни П. дуже тяжкий. Діти мають кволий вигляд, з харчових продуктів немає нічого. Чоловік Сулими Уляни Пр. загинув на фронті Вітчизняної війни.

Ухвалили: видати в рахунок фонду допомоги Сулимі Уляні П. з/відходів 4 кг. Хоча ці відходи і мають призначення для годівлі тварин, поскільки дітей треба піддержати.

Слухали: заяву Бурчик Параски К. про надання харчової допомоги. В Бурчик П. К. стан сім’ї той же самий, що й у Сулими У. П., чоловік загинув на фронті Вітчизняної війни, дітей має 4 душі.

Ухвалили: Видати Бурчик П. К. для 4 дітей у рахунок фонду допомоги з/відходів 4 кг.

Слухали: заяву Сулими Параски Ф. про надання харчової допомоги. З’ясовано, що стан сім’ї Сулими П. Ф. дуже тяжкий, має двоє дітей малолітніх, хати своє немає, в час війни згоріла від німецької бомби, чоловік і син загинули на фронті в час Вітчизняної війни.

Ухвалили: видати Сулимі П. Ф. в рахунок фонду допомоги зерновідходів 4 кг.

Слухали: про роботу кузниці по ремонту с/г інвентря. З’ясовано, що ремонт с/г інвентаря проходить слабо, постільки кузнеці із-за фізичної праці та слабих харчів не в силі закінчити ремонт с/г інвентаря і навіть прохають правління звільнити їх з даної роботи, а дати можливість заробити на стороні для піддержки своєї сім’ї та себе в справі харчування.

Ухвалили: видати кузнецям Степаненку Гр. В., Бурчик Ол. Ант. і Бурчику В. И. в рахунок трудоднів, починаючи з 15 січня по 1 лютого 47 р. на кожний робочий день по 400 грам зерновідходів – кількість 18 кг.   [8, арк. 4].

Із протоколу № 4 від 29 січня.

Слухали заяву Доброскок Одарки П. про надання допомоги. Ухвалили: в проханні Доброскок Одарки П. – відмовити.

Слухали заяву Степаненко Одарки П. про надання харчової допомоги.

Ухвалили: в проханні Степаненко Одарки – відмовити.

Слухали заяву Бурчик Христі Зах. про надання харчової допомоги – молока.

Ухвалили: дати харчову допомогу молока 0.5 л кожного дня Бурчик Христі Зах. для дитини Доброскок Надії М.

Слухали: про видачу харчових продуктів на далекі роботи та поїздки.

Ухвалили: видавати харчові продукти на дальні поїздки та роботи з розрахунку якщо поїздка триватиме два і більше днів на кожний день по 400г на 1 чоловіка. Видавати відходи і по 1 кг картоплі.

Продати Андрушівському ССТ на день виборів риби 20 кг і картоплі 20 кг. [8, арк. 5].

Із протоколу № 6 від 11 березня

Слухали: заяву Сулими Пилипа Ф. про надання харчової допомоги.

Ухвалили: в прохання Сулими Пилипа Ф. задовольнити, видати йому 3 кг жита та 3 кг вівса на 1 місяць. [8, арк. 9].

Із протоколу № 7 від 15 березня

Про придбання риболовецького знаряддя слухали голову к-пу Булах М. А., яка зясувала, що сітоматеріал, який мається в колгоспі, малопридатний для лову риби. Враховуючи матеріальний стан колгоспників, провести весняну посів кампанію весною 1947 р. буде тяжко, потрібно к-пу придбати добре риболовецьке знаряддя, щоб можна було повністю забезпечити колгоспників під час весняно-польових робіт спільним харчуванням.

Ухвалили: Бригадиру риболовецької бригади Степаненку І. Й. купити риболовецьке знаряддя у гром. Козоріза Прокопа Карповича за суму уже договорену 2000 крб. і негайно ж цю куплену дель вшити в невод. Не пізніше 20 березня доложити правлінню к-пу про дію виконання роботи і готовності невода до ловлі риби. [8, арк. 10].

Із протоколу № 10 від 12 травня

Слухали: заяву Бурчик Катерини Ів. про надання харчової допомоги для хворої дитини.

Ухвалили: в зв’язку з тим, що у Бурчик К. чоловік не прибув з Червоної Армії, а вона має на утриманні троє дітей, крім того одне хворе, але потребує доброго харчування, а Бурчик К. не має з харчів нічого, тому правління знаходить за потрібне видати для харчування хворої дитини – молока в кількості 5 л на 10 днів, з розрахунку 0,5 л на день.

Слухали заяву Степаненко Марії Ол., Якименко Саньки Ст., Бурчика Федора Гр.,     Сулими П. Ф. про надання харчової допомоги.

Ухвалили: в їх проханні відмовити, поскільки в к-пі фонду допомоги немає. [8, арк. 16].

     Ми навмисне з колгоспних архівів 1946–1947 рр. вибирали для оприлюднення саме ті питання, які свідчили про вкрай тяжку ситуацію з продовольством в Андрушах. Намагаємося показати, як правління колгоспу діяло в критичній ситуації, коли в рахунок держпоставок із господарства були вивезено все вирощене на полі й селяни залишилися один на один з голодом. Щось придбати на ринку люди теж не могли, бо позикою в них були забрані всі гроші. При аналізі подальших протоколів засідань правління к-пу ім. Будьонного можна зробити висновок, що починаючи з кінця травня становище з харчуванням у селі стало поліпшуватися, наступило літо, щось виросло на городі, в лісі, на лузі, а значить найважчий період залишився позаду. Відповідно поменшало й заяв про надання харчової допомоги. А якщо й звердались про її надання, то це переважно одинокі матері просили молока для маленьких і хворих дітей, адже корови були не в кожному дворі.

   Як свідчать статистичні звіти виконкому сільської ради за 1945–1954 рр. станом на 1 січня 1946 року на 287 господарств було 225 корів і 88 свиней (у т. ч. 73 поросят у віці до 4 міс.) [33].

1948 рік

     Колгосп поступово почав ставати на ноги після спустошливої війни та голодного 47-го тільки в 1948 році. Крім згадки про суто звичні для селянина роботи – робота в полі й догляд за тваринами – в протоколах все частіше стрічається термін «будівництво». Уже в січні цього року було порушене питання про побудову колгоспної контори. Цитуємо виступ рахівника колгоспу Касяна Ф. Г. на засіданні правління 5 січня 1948 р.: «Пройшло багато часу з дня звільнення від окупації, а наш колгосп і на сьогоднішній день не має свого приміщення контори колгоспу, а також і не має ніякого приміщення громадського, де б можна проводити засідання правління та загальні збори колгоспу. За відсутністю такого приміщення неможливо провести повного кворуму загальних зборів колгоспу, для цієї мети загальні збори проводяться в приміщенні школи, що заважає навчанню дітей. Правління колгоспу не може своєчасно проводити серед колгоспників масово-розяснювальну роботу в справі розвитку колективного господарства, а також покращення роботи колгоспу, а разом з цим і матеріального стану колгоспників. Для цієї мети щоб побудувать приміщення єсть на пристані грузове судно, яке для експлуатації не придатне через пролом носа, яке начальник пристані продає, при чому з цього судна можна побудувати будинок величиною 18х10 метрів. Кошти відшукати з таких джерел: продати будинок, де міститься сільрада, і за виручені кошти купити судно». Тоді ж таки вирішили провести підготовчі і оцінювальні роботи і «коли вистачить коштів, то договоритись з начальником пристані і після цього поставити питання на загальних зборах колгоспників» [9, арк. 2].

А вже на засіданні правління 15 лютого (протокол № 3) ухвалили: «Побудувати в цьому році стайню на 3-ї бригаді на 60 голів, добудувати зерносховище, добудувати вітряний млин, збудувати контору колгоспу, провести капітальний ремонт стайні на 1-й бригаді. Для виконання планового поголівя худоби закупити в колгоспників та на ринку корів 65 гол., птиці 4000, для цієї мети просити відділ с/г банку надати к-пу кредит в сумі 100000 крб.» [9, арк. 5].

     Ще через місяць вирішили організувати й дитячі ясла, які утримуватимуться за рахунок колгоспу. Тож у рішенні записали (протокол № 4): «До початку весняних польових робіт відкрити дитясла, для цього обрати на зава дитясел Зорю Наталку Онихватовну. Кухаркою обрати Бурчикову Ольгу Федоровну та виділити відповідну кількість продуктів з наявного зернозбіжжя» [9, арк. 8].

     Для матеріальної підтримки немісцевих спеціалістів та вчителів на засіданні правління колгоспу 18 квітня вирішили рекомендувати загальним зборам виділити для зав. медпунктом, зоотехніку та вчителям в тимчасове користування по 25 соток городу (протокол № 7) [9, арк. 12].

     Для збереження урожаю на полі правлінням призначалися так звані «вартові хліба» (протокол № 11 від 6 липня) [9, арк. 19].

     Як і в цілому по країні, так і в колгоспі в перші повоєнні роки були досить жорсткі заходи до порушників трудової дисципліни. За самовільний вихід на іншу роботу без наряду або за невихід на роботу колгоспників карали. Так, тільки одним рішенням засідання правління від 4 серпня (протокол № 13) [9, арк. 21] на 5 трудоднів кожний були оштрафовані 26 колгоспників, які 1–3 серпня пішли вивантажувати баржі на пристань, від чого «робота в колгоспі майже стала». А за більш серйозні порушення взагалі рекомендували загальним зборам виключати з колгоспу або подавати до суду. Та все ж члени правління намагалися виважено підійти до кожного випадку й ураховували всі обставини при виборі міри покарання. Показовим є такий приклад, висвітлений у протоколі № 14 від 28 серпня: «Слухали: Акт про загибель кобили з першої бригади під кличкою Калина масті чалої віком 6 років, яка розірвана вовками в ніч з 22 на 23 серпня 48 р., яку пас нічний пастух колгоспник Степаненко Сергій Мусійович.

Ухвалили: Кобила загинула з вини нічного пастуха Степаненка Сергія Мусійовича, який повинен поставити к-пу таку саму кобилу. Оскільки у Степаненко С. М. в час Вітчизняної війни все г-во його згоріло і поповнити збитки немає змоги, придложити загальним зборам колгоспу витрату на купівлю кобили прийняти за рахунок грошей, належних на трудодні» [9, арк. 23].

     Діяла в колгоспі й своя система заохочення. Так, при збиранні насіння нетипової для нашої місцевості культури – кок-сагизу правління колгоспу вирішило «видавати за зібраний кілограм в отоварювання до 1 кг канфетів або печені за рахунок 25% належних збирачам насіння кок-сагизу» (протокол № 12) [9, арк. 20], а для преміювання ударників праці подарунками виділялися спеціальні кошти   (протокол № 17 від 4 листопада) [9, арк. 29].

     Варто зупинитися на декількох протоколах загальних зборів колгоспу й за цей рік.  

Протокол № 2 загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Будьонного [10, арк. 2].     с. Андрушів Переяслав-Хм. района Київської обл. від 11 лютого 1948 року. На зборах із загальної кількості 420 осіб було присутніх 320. Присутні на зборах уповноважений від РККП(б) У Переяслав-Хм. тов. Остріцький Ю. Н., Скотніков Д. До президії обрано тов. Шевченко М. А., Сулима Н. Д., Степаненко Ф. К., Бурчик В. М., Шевченко Н. В.

Повістка дня:

  1. Відчит правління про роботу за 1947 р. та розгляд і затвердження річного звіту за 1947 р.
  1. Співдоповідь ревізійної комісії за 1947 р.
  2. Вручення колгоспу Державного акту на вічне користування землею колгоспами.

Слухали: Відчит правління про роботу за 1947 р. (Доповідь голови правління         Булах М.) Звіт про роботу правління за 1947 р. зачитував рахівник колгоспу Касян Ф.

Висловилися: тов. Булах М., Степаненко І., Остріцький Ю., які сказали, що після розбірання кожної таблиці річного звіту відомо, що правління колгоспу не досить добре працювало, оскільки оплата трудодня виражається в одному кг зерна та 65 коп. грошей.

Ухвалили: Заслухавши річний звіт колгоспу за 1947 рік загальні збори колгоспників ухвалюють: роботу правління за 1947 р. разом із додатковими показниками та висновками ревізійної комісії затвердити.

Слухали: співдоповідь ревізійної комісії (доповідач голова ревкомісії т.         Степаненко Б. М.), який зачитав акт ревкомісії та дав пояснення, що ревізійна комісія працювала дуже мало, тому що ревкомісія була не в повному складі.

Ухвалили: Акт ревізійної комісії за 1947 р. затвердити. Ревізійна комісія протягом 1947 р. працювала зовсім плохо, а тому оцінка роботи вважати дуже погано.

Слухали: про перевибори членів ревізійної комісії (допов. Шевченко М.).

Ухвалили: обрати ревізійну комісію таких осіб: 1. Якименко Іван В. 2. Степаненко Грицько Т. 3. Степаненко Грицько Я.

Головою ревкомісії обрано т. Якименка Івана Васильовича. Доручити внов ізбрані ревкомісії провірити учет картоплі, на парувальному пункті учет і на слідуючих загальних зборах доповісти.

Слухали: про вручення колгоспу державного акту на вічне користування землею колгоспами (допов. зав. відділу с/г т. Остріцький).

Ухвалили: акт на вічне користування землею колгоспами прийняти.

   А ось які питання були внесені до порядку денного загальних зборів колгоспників 17 грудня 1948 р. (протокол № 13) [10, арк. 19]:

  1. Хід виконання взятих зобовязань на 1949 р.
  1. Прийняття соц. договору з колгоспом ім. Чапаєва с. Трубайлівка.
  2. Прийняття рішення про постройку електростанції в с.Стовпягах.
  3. Відчит Переяслав-Хм. МТС та голови к-пу про роботу за 1948 рік.
  4. Затвердження рішення правління про утворення фонду всеобучу для дітей-сиріт (3000 крб).

1949 рік

     У наступні роки державна влада продовжує наполегливо «обдирати» селян руками самих же селян, які представляли владу на селі. Наприклад, у 1949 році практично кожного місяця чи на засіданні виконкому, чи на сесії розглядалися питання про недоїмку 1948 року й про позику на       1949 р., про виконання сільгосппоставок яєць, м’яса та молока [11, арк. 2–12], хоча, звичайно, приділялася увага й школі, і колгоспу, і ССТ (звіти керівників про проведену роботу).

1950 рік

     На 58-й черговій сесії 18 лютого звільняють голову сільради Шевченка Івана Володимирович, який «не справляється з обов’язками своєї роботи, слабо розбирається в питаннях організаційно-масової роботи на селі» [12, арк. 5] і обирають на цю посаду секретаря сільради Якименка Михайла Івановича, а секретарем – комсомольського ватажка Андрушів Якименка Івана Васильовича. На наступній 59-й черговій сесії, яка скликається через три дні – 22 лютого, слухали голову к-пу Булах М. А. про підготовку до весняної сівби, нового директора школи Пономаренка М. І. про підготовку навчального закладу до нового навчального року. З інформації директора: «У селі дітей шкільного віку 209, а школу відвідують лише 185, із них невстигаючих учнів – 17» [12, арк. 6]. Третім розглядалося питанням підготовки до виборів у Верховну Раду СРСР.

     На 61-й сесії 8 березня обговорювалися висновки комісії, яка обстежувала житлові умови 6-ти дітей-сиріт і визнала, що вони потребують не лише продуктів харчування, а й одягу, взуття, палива, допомоги в обробітку городів [12, арк. 9].

     На 65-й сесії 20 квітня знову говорилося про державнупозику, по черзі – п’яту .

     На 82-й сесії від 26 грудня, останній у 1950 році, секретарем сільської ради обрали Степаненка Василя Тихоновича [12, арк. 32].

     Окрім традиційних с/г культур у колгоспі широко практикували вирощування такої технічної й прибуткової культури, як валеріани (про кок-сагиз згадувалося вище), адже саме від неї мали основні грошові надходження. Тому питання посадки, вирощування, збирання та сушіння цієї культури часто вносилися до порядку денного засідань правління, а курирувала вирощування валеріани та забезпечувала розсадою Переяслав-Хмельницька контора Главлехтепрому. Наприклад, у 1950 р. було висаджено 27 га цієї культури [13, арк. 11]. І коли не встигали вчасно зробити, то мобілізували для цього все працездатне населення [13, арк. 12].

     Цього ж року на розгляд засідань правління колгоспу неодноразово вносилися актуальне питання будівництва. Якщо на засідання правління 23 травня йшлося про спорудження вітряного млина й свинарника [13, арк. 9], то вже 25 липня йшлося про будівництво колгоспної контори, яка функціонувала в хаті одного з колгоспників [13, арк. 15]. А вже 16 вересня правління виділяє постійну бригаду й на будівництво міжколгоспної Трубайловської ГЕС [13, арк. 19]. Практично на кожному третьому засіданні правління піднімалося питання трудової дисципліни, адже селяни не надто надіючись на колгоспні трудодні намагалися десь знайти «приробіток» на стороні, зокрема на пристані.

1951 рік

   На 84-й сесії 28 січня знову слухалося питання про хід навчання в школі, але тапер увага сільських депутатів акцентувалася на причинах, з яких багато учнів не відвідують школу. А вона, власне одна – немає взуття. Тож і ухвалили: просити правління колгоспу створити фонд всеобучу, щоб допомогти ліквідувати пропуски учнями школи , для яких батьки не в спромозі відремонтувати взуття [14, арк. 34].

І знову про чергову державну позику, тепер уже на 1951 рік, розглядалося питання на сесії 14 березня. Щоб «видавити» ці гроші з односельців обирається ціла бригада уповноважених, у складі якої аж 17 чол. [14, арк. 39].

1952 рік

     Така ж політика оббирання людей тривала й у 1952 році. Так, на порядку денному 30-ї чергової сесії виконкому сільради 24 березня стоїть лише одне питання: «Обговорення листа облвиконкому та обкому КП)б)У про підготовку та розміщення державної позики». Голова сільради Якименко М.І. на сесії говорить: «Наближається той час, що радянський Уряд випустить Указ про розміщення державної позики, отже нам усім сіль уповноваженим та активу села потрібно розгорнути широку роботу в справі підготовки державної позики з тим, щоб розмістити і зібрати готівку на протязі 5-6 днів. Директор школи і він же секретар парторганізації Пономаренко М.І. додає: «У зв’язку з тим, що розпочали будувати нові будови комунізму як Каховська гідроелектростанція, Куйбишевська електростанція в цьому році гораздо більша буде державна позика. Отже нам, як патріотам Радянської Вітчизни потрібно з сьогоднішнього дня широко розгорнути роботу серед населення в справі підготовки до розміщення державної позики» [15, арк. 7–8].

     А вже наступна сесія 30 березня розглядає питання «Про виконання с/г поставок мяса, молока та яйця» [15, арк. 9]. Та саме ця позика й коштувала посади голові сільради Якименку М. І. На позачерговій сесії 10 травня уповноважений від РККП (б) У та РВК т. Барський констатує, що «за посліднє время т. Якименко роботу запустив особисто по розміщенню позики, а тому відповідно до придложенія секретаря п/о т. Пономаренка та рішення бюро   РККП (б)У необхідно голову с/р т. Якименка з роботи зняти, як не виправдавши свого довір’я» [15, арк. 12]. На цій же сесії депутати обирають головою сільради Булах М. А. «яка працювала на протязі 8 років головою к-пу і з роботою справлялась неплохо».

     З травня 1952 р. колгосп очолює Дудка М. М., оскільки попереднього керівника артілі Булах М. А. обирають головою сільради. Та вже 24 вересня 1952 р. на загальних зборах колгоспу, де були присутні 306 колгоспників із 407 (!), Дудку М. М. , який «не в силі справитися зі своїми обов’язками» і який «неодноразово подавав заяву до РККП(б)У про звільнення його від обов’язків голови к-пу» [16, арк. 5556] звільнили, а на цю посаду за рекомендацією райкому партії був обраний Красюк Ничипір Антонович. Та на даній посаді він також працював не довго.

1953 рік

       Цей рік в Андрушах характеризується значними кадровими переміщеннями. Так, на 1-й черговій сесії сільської ради 27 лютого головою сільради знову обирають Булах Марію Андріянівну [17, арк. 3]. Та через кілька місяців, а точніше 16 травня знову переміщення: Булах М. А. звільняють «у зв’язку з пререходом на іншу роботу», тобто, знову головою колгоспу [17, арк. 13]. Головою сільради стає секретар – Степаненко В. Т., а секретарем – Бурчик Я. І. Характерно, що ніде в архівних документах села навіть натяку немає, як в селі відреагували на смерть «вождя народів» Й. Сталіна в березні ц. р. А на кожному зібранні йдеться про позику, про держпоставки. Про хід збору позики досить красномовно говорить невеликий запис у протоколу 12-ї сесії сільради від 31 липня. Голова сільради Степаненко В. Т., виступаючи на сесії з цього питання зазначив: « … збір готівки на позику розвитку народного господарства випуск 1953 проходить вкрай незадовільно, це характеризує те, що самі уповноважені та актив села не сплатили на сьогоднішній день ні жодного карбованця…» [17, арк. 18]. На останній сесії 20 листопада 1953 року знову слухалося питання про навчання школярів, тільки тепер воно звучало як «Про здійснення Закону про всеобуч». Директор школи Пономаренко М. І. зазначив, що «… в школі нашого села навчається 136 учнів. Два учні не відвідують школи, до яких вчителі вже приймали міри, але ж успіху ніякого не добилися. Успішність по школі складає 90%. Це через те, що батьки та матері своїх дітей дуже часто використовують на інших роботах, як, наприклад, на вигрузці кирпича і т. д.» [17, арк. 21]. У рішенні сесії після переліку суворих заходів щодо учнів-порушників та їхніх батьків під пунктом 6 записано: «Всім батькам, матерям та громадськості села взятися по-справжньому за Комуністичне виховання дітей».

   На загальних зборах колгоспу 15 травня розглядалася заява Красюка Н. А. про звільнення його від обовязків голови колгоспу «у зв’язку із сімейними обставинами та переходом на іншу роботу» (протокол № 11) [18 арк. 65]. На цих же зборах андрушани одноголосно знову довіряють керувати колгоспом Булах Марії Андріянівні. Ще одне важливе питання розглядалося дещо раніше на загальних зборах 24 березня: відбудова міжколгоспної гідроелектростанції, у якій дольова участь колгоспу ім. Будьонного становила 37%. Оскільки наступним етапом робіт було виготовлення проекту та спорудження відвіднього каналу, за що колгосп мав заплатити відповідно 4810 крб і 92500 крб. Збори ухвалили: «Враховуючи тяжкий фінансовий стан к-пу, колгосп не може приступити до відбудови ГЕС. Просити вищестоящі інстанції зобов’язати Демидівське сільелектро повернути к-пу затрачені і в будівництво міжколгоспної гідроелектростанції грошові кошти, а також і за вкладену колгоспом працю» (протокол № 9) [18, арк. 60]. Очевидно, у колгоспі узнали, що є можливість електрифікувати село значно дешевше, протягнувши електролінію до Переяслава-Хмельницького, про що й було прийнято рішення загальними зборами 15 грудня (протокол № 16) [18, арк. 75]. Щоправда, для цього колгоспу довелося брати довгостроковий кредит.

1954 рік

     Єдине й головне питанням чергової сесії сільської ради, яка відбулася 8 січня, звучало так: «Про підготовку до 300-річчя Возз’єднання України з Росією» [19, арк. 1]. Цій даті, як записано в рішенні сесії, колгоспники мали присвятити підготовку до посівної кампанії та вивезення гною на поля, а також протягом квітня «відремонтувати всі забори та посадити декоративні дерева проти своїх господарств і побілити свої власні хати та очистити вулиці від мусора». 31 березня сільські депутати знову повертаються до цього питання в дещо розширеному варіанті і в рішенні згадують ще й клуб: «Огородити двір клубу забором та привести його в культурний вигляд, посадити сад та цвіти» [19, арк. 8]. Що стосується приватних садиб, то за браком дощок, їх господарям рекомендується «…поплести нові ліси, а для цього правлінню колгоспу необхідно допомогти у справі завезення лози, кілків та іншого матерялу». І тільки раз за весь рік, на відміну від попередніх років, слухалося питання «Про хід виконання натурових поставок державі». Під час його розгляду підкреслювалося, що «...робота агента Райупомінзага Єндрежевського незадовільна: з річного плану м’яса 84 виконано 15 ц, молока з 17503 л виконано   2032 л, яєчок із 30160 штук виконано 11178 штук» [19, арк. 10]. Про позику теж тільки раз згадали на сесії 12 червня, де констатували, що «Стан підписки та збір готівки на позику проходить вкрай незадовільно. Це тому, що деякі сільуповноважені як Моспан К. О., Македон Г. В. та Касян П. І. недобросовісно віднеслись до цієї важливої справи як позика розвитку народного господарства випуск 1954 р., ще не повністю охватили підпискою підписчиків на своїх участках, а до збору готівки ще й не приступали» [19, арк. 12]. Звісно, при збиранні урожаю зернових не могли обійти увагою питання хлібопоставок. Тож 25 липня на сесії прозвучали власне тільки три цифри: план хлібопоставки 751 ц, виконано 530 ц, треба ще здати 181 ц [19, арк. 15].

Слід зазначити, що протягом існування у селі фактично двох влад – сільської ради і правління колгоспу, рішення виконкомів та сесій сільських рад і засідань правління колгсопу та загальних зборів колгоспників часто були доже схожі, а то й просто повторялися. Взяти, наприклад, підготовку до відзначення 300-річчя возз’єднання України з Росією. Вище ми наводили зміст рішення виконкому сільської ради з цього питання. І практично «один в один» звучить рішення правління колгоспу від 8 травня 1954 р. (протокол № 10): «На ознаменування свята 300-річчя возз’єднання України з Росією потрібно провести ремонт і побілку всі громадським будинкам і стайням, а також провести санітарний стан дворів к-пу і дворів колгоспників та побудувати огорожу біля будинку колбуду та дворів колгоспників» [20, арк. 13]. Така ж ситуація з питаннями трудової дисципліни, держзаготівель, позики тощо. Характерно, що до порядку денного засідань правління колгоспу та загальних зборів включали питання, яка мала розглядати виключно сільська рада, як от про проведення виборів різних рівнів, створення виборчих комісій, висунення народних засідателів тощо.

     Цього ж року вперше надійшла «рознарядка» на участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці, на яку правління колгоспу визначило (протокол № 16): «ланкову Степаненко Наталку Олексіївну, яка з року в рік добивається високого урожаю валеріани, та доярку Якименко Ганну Григорівну, яка працює на МТФ з 1948 року і має найвищий надій молока від фуражних корів, закріплених за нею проти інших доярок» [20, арк. 21].

1955 рік

   Найбільш помітною подію року в колгоспі та в селі стала чергова зміна керівництва. Для андрушівців це не було великою новиною, адже всі знали, що Булах М. А. хворіє, місяць пролежала в лікарні. Гадали тільки, хто ж тепер буде головою. Ради такої події на загальні збори колгоспу 22 липня прибув навіть перший секретар райкому партії Осадчий К. М., людей зібралося чимало – 457 колгоспників із загального числа 682 чол. Марія Андріянівна сама доповіла зборам, що «не можу дальше виконувати даної роботи за станом здоров’я, оскільки мені треба лікуватися». Прохання багаторічного кервника колгоспу й сільради задовольнили, більше того, виділили 1200 крб. на придбання куротної путівки. А на посаду нового голови колгоспу було запропновано киянина Володимира Кузьмовича Легкодуха, який щойно закінчив курси 30-тисячників. Раз «партія сказала», тобто її представник Осадчий, то селяни одноголосно відповіли «єсть» і підняли руки «за», зовсім не знаючи нової людини (протокол № 10) [21, арк. 43]. І, як показав час, не пошкодували про це, адже Володимир Кузьмович виявився зовсім непоганим господарем, хоч і був міською людиною. На цих же зборах було відведено 84 сотки придніпровської земля для новоствореного рибкогоспу «Перемога». Це були піски, які належали до так званих «невдобних» земель (протокол № 10) [21, арк. 44].

1956 рік

     Досить значною подією для колгоспу в цьому році стало придбання першого вантажного автомобіля, придбаного за здані овочі. Про це приймалося рішення на засіданні правління 28 березня (протокол № 3). Наводимо дослівно: «У зв’язку з тим, що грошей в колгоспі немає, але автомашину потрібно викупити, просити сільгоспбанк із виділеного довготермінового кредиту в сумі 39 тис. Крб. виділить на купівлю автомашини суму 16000 крб.» [22, арк. 4].

   Про те, що колгосп потроху «встає з колін» говорять і такі факти, що 3 квітня приймається рішення рекомендувати загальним зборам затвердити положення про додаткову оплату (протокол № 4) [22, арк. 5], 27 квітня – про придбання племінного коня (протокол № 6) [22, арк. 9], 9 червня – виділення премії механізаторам   (протокол № 9) [22, арк. 14], 29 серпня – будівництво корівника (протокол № 11) [22, арк. 17].

1957 рік

     Не надіючись на державу, у колгоспі на засіданні правління 13 серпня приймають рішення рекомендувати загальним зборам встановити пенсії пристарілим колгоспникам і інвалідам колгоспної праці, але не в грошах, яких у господартві хронічно не вистачає, а в трудоднях. Розмір її не повинен бути більшими за 150 трудоднів (протокол № 7) [23, арк. 13]. Звісно, що «отоварення» такої пенсії теж має бути в кінці року за результатами праці господарства в цілому.

     У цьому ж році колгосп перестав носити ім’я легендарного маршала Будьонного, про що було прийняте рішення на загальних зборах 27 вересня. Із 720 членів колгоспу на зборах були присутні 521 чол. Звісно, ця ініціатива йшла не від селян, а тільки виконувалося рішення Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів краям, областям, районам, а також містам та іншим населеним пунктам, підприємствам, колгоспам, установам і організаціям» від 11 вересня1957 р. Тож голова к-пу   Легкодух В. К., ознайомивши присутніх із змістом цього Указу, зазначив: «… а тому потрібно наш колгосп ім. Будьонного перейменувати, оскільки тов. Будьонний в живих» і вніс пропозицію назвати колгосп в с. Андруші «Дніпро» (протокол № 6) [23, арк. 22]. Як завжди, проголосували всі «за».

Та цю назву колгоспу не судилося довго носити, бо й сам він як самостійна господарська одиниця перестав існувати з 24 січня 1959 року. Того дня на загальних зборах колгоспники проголосували за перетворення колгоспу в радгосп і за перехід повним складом, разом із майном і угіддями в радгосп «Переяславський» (протокол № 50) [24, арк. 6].

   Через відсутність довоєнних архівів, на жаль, не можна відстежити динаміку чисельності андрушівського колгоспу від дня його створення. Не дають точної відповіді на це питання й протоколи загальних зборів когоспників за 1944 рік. Як було зазначено вище, на перші загальні збори після звільнення села від німецьких окупантів зібралося 143 чол., на зборах у березні й червні приходило по 198 колгоспників, 6 вересня зібралося аж 563 особи (у тому числі 498 жінок). Очевидно, не всі були членами колгоспу. Просто, багатьох зацікавив порядок денний – вибори голови колгоспу. І вже з 1945 р. в протоколах чітко фіксується число присутніх, загальна кількість членів колгоспу. Наводимо ці дані у формі таблиці.

Рік 1945 1946 1947 1948 1949 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959
Чисельн. 432 474 474 420 574 600 615 407 560 669 682 646 720 728 721

 Ще один цікавий архівний документ про життя села – це звіт про роботу клубу та бібіліотеки в 1957 році, поміщений в альбомі-естафеті районного відділу культури, виготовленому до 40-річчя Жовтневої революції. Текст наводимо повністю .

«Андрушівський сільський клуб знаходиться в центрі села в одному приміщенні з сільською бібліотекою, конторою колгоспу та сільською Радою. Клуб має зал для глядачів і одну робочу кімнату.

За 8 місяців цього року в клубі прочитано 32 лекції, в тім числі: на суспільно-політичні теми – 18, на сільськогосподарські – 6, науково-природничі – 7, на молодіжні теми – 1.

В клубі проведено один тематичний вечір, присвячений передовикам соціалістичного змагання.

При клубі працюють такі гуртки: хоровий, драматичний, художнього читання, парашутистів. Силами художньої самодіяльності клубу проведено 3 вистави і 7 концертів. Організовано 5 виступів агіткультбригади клубу в своєму колгоспі та колгоспах сусідніх сіл. Проведено 12 масових заходів для дітей: дитячих ранків, дитячих кіносеансів.

В клубі проведено 8 вечорів молоді, 34 кіносеанси, в тім числі 5 кіносеансів сільськогосподарських фільмів.

Випущено 4 бойових листка, 3 колгоспних перці, 2 листки трудової слави.

Актив клубу складається з 34 чоловік. В роботі клубу активну участь приймають 9 комсомольців. В клубі є радіола, струнний оркестр, гармошка.

Клуб зовні оформлений транспарантами. В самому клубі є такі стенди: «Соціалістичні зобов’язання колгоспу «Дніпро», «До перемоги комунізму нас рідна партія веде», «Незабутні дні», «Шевченківськими місцями».

Село Андруші має 296 дворів. В Андрушівській сільській бібліотеці 427 читачів, у тому числі 278 колгоспників, 10 механізаторів, комсомольців – 14.

Видано літератури 4270 екз, у тому числі: суспільно-політичної – 1, сільськогосподарської – 440, науково-природничої – 170, художньої – 3008.

Проведена читацька конференція по роману Кучера «Прощай, море», відбулося 2 літературних вечора. Організовано 2 книжкові пересувки: на молочно-тваринницькій та пташиній фермах. Оформлено 4 бібліотечні плакати, проведено 4 бібліографічні огляди та 57 голосних читок і бесід. Організовано 16 книжних виставок.

Топливо в клуб та бібліотеку завезено повністю на топливний сезон.

Зав. клубом     Курило

Зав. бібіліотекою       Кагарлицька

Слід зазначити, що Андруші приваблювали своєю красою і багатою історією визначних діячів культури. Тут частенько бував не лише Дмитро Косарик, а й Максим Рильський, виступав навіть знаменитий хор Григорія Верьовки. А народна художниця Валентина Вердоні (1906-1980), яка значну частину свого життя провела у Переяславі і похована на Ярмарковому кладовищі міста, також була закохана в це село та в природу навколишніх місць, тож і залишила нам на згадку немало ескізів, що зберігаються в фондах НІЕЗ «Переяслав». На кількох із них художниця, як і її великий попередник Тарас Шевченко, також змалювала церкву Св.Георгія та  вулиці старих Андрушів.

Список джерел:

1.Архівний відділ Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації (далі – АВП-ХРДА. - Фонд № 73, опис 1, справа 3.

2. АВП-ХРДА - Фонд № 118, опис 1, справа 5.

3. АВП-ХРДА. - Фонд № 73, опис1, справа 6.

4. АВП-ХРДА. - Фонд № 118, опис 1, справа 12.

5. АВП-ХРДА. - Фонд №73, опис 1, справа 8.

6. АВП-ХРДА. - Фонд №118, опис 1, справа 20.

7. АВП-ХРДА. - Фонд №73, опис 1, справа 11.

8. АВП-ХРДА. - Фонд №118, опис 1, справа 35.

9. АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 43.

10. АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 39.

11. АВП-ХРДА. - Фонд 73, опис 1, справа 17.

12. АВП-ХРДА. - Фонд 73, опис 1, справа 21.

13. АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 56.

14.АВП-ХРДА. - Фонд 73, опис 1, справа?

15.АВП-ХРДА. - Фонд 73, опис 1, справа 24.

16.АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис1, справа 67.

17.АВП-ХРДА. - Фонд 73, опис 1, справа 27.

18.АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 72.

19.АВП-ХРДА. - Фонд 73, опис 1, справа 30.

20.АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 77.

21.АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 81.

22.АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 85.

23.АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 89.

24.АВП-ХРДА. - Фонд 118, опис 1, справа 92.

25.АВП-ХРДА. – Фонд 73, опис 1, справа 33.

 

Прочитано 550 разів

Галерея зображень

{gallery}33{/gallery}

Наші партнери

ГІСДПУНІЕЗМіська радагазета Вісник ПереяславщиниНовий поглядУкрпромпостачПереяславська районна радаТелерадіокомпанія АльтаІнститут мистуцтвознавстваПереяслав-Хмельницька РДАПереяслав-Хмельницька ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІст. №5