Ми учились у цій школі

(Історія і фотоісторія)

Матеріали Полтавського обласного архіву свідчать, що при радянській владі системою дорослої освіти були намагання охопити якомога більше населення району. Наприклад, для жінок у Трахтемирові у 1927 році розгорнула роботу школа крою та шитва, де викладали також політграмоту, кооперацію та математику. З ініціативи учительства того ж року у селі було організовано і вечірню школу для дорослих та молоді, де навчалося 50 осіб.

Щодо дітей, то, на жаль, немає якихось свідчень, де і як їх навчали у XIX ст., зате є достовірні факти, що десь у 1890 році у селі місцевий поміщик Базаров для сільських дітей збудував велику красиву земську школу з цегли Велико-Букринської цегельні. Принагідно слід дещо ширше розказати про цього мецената. Ось що повідав  історик-любитель, колишній житель села Анатолій Жук:

«Базаров був трахтемирівським поміщиком, він жив у Києві на вул. Трахтемирівській (поруч з Окружною, неподалік пивзаводу «Славутич», в районі Пирогов), яка і зараз так називається. А в Трахтемирові, як розповідала наша баба, він жив поруч з Анатолієм Однорогом (Рівеном), під черешнями його будинок був. Але сам Базаров мешкав у Києві, у Трахтемирові був рідко і всі його справи тут вів управляючий Сашко Дворський (Олександр Однорог, авт.). У 1914 р. на Домовищі на Мушині Базаров знову хотів побудуватися і переїхати туди, але подальші революційні події не дали йому втілити свої наміри в життя. Чому вулиця Трахтемирівська? Раніше вулиці називалися по імені того, хто першим заселився, або топонімом міста чи села, звідки він прибув. Тож і вийшло, що Базаров будував школу для сільських дітей, а Бакай з Кучмою приїхали і розібрали. Останній директор Трахтемирівської восьмирічки Нелін, утеплюючи вікна школи на зиму, якось сказав: «Базаров використовував кращий войлок, щоб конопатити вікна, а ми не можемо навіть хороших конопель натіпати».

Приміщення школи у своєму первозданному вигляді проіснувало до 1943 року, коли в нього влучила бомба і одне крило прміщення було частково зруйновано, а потім "довершували справу"місцеві жителі: розбирали стіни і забирали цеглу для вібудови зруйнованих бомбардуванням хат. Після війни із колишньої школи залишилися вцілілими лише дві кімнати. Школу за кошти Міносвіти частково відбудували лише у 1957 році і навчальний процес 1 вересня того року був розпочатий уже у відновленому приміщенні. З цього ж року тут аж до появи водосховища щоліта функціонував піонерський табір для дітей працівників медичної галузі Переяславщини, пізніше – до створення заповідника – для дітей Канівського заводу «Магніт». Приміщення школи було повністю знищене прибічниками Ігоря Бакая (залишився тільки просторий погріб побудови 1890 року, який зараз "обшитий"дошками) і на її місці замостили плиткою майданчик для вертольотів.

Під час функціонування школи в повоєнний час (навчання до 1957 року проводилося в приміщенні клубу-контори) в першу зміну навчалися молодші школярі в сполучених класах, а в другу – 5-7 класи. До 1954 року директором був Григорій Павлович (прізвисько Бухта, бо був невисокого зросту у повненький), його замінив дем’янчанин Гордієнко Павло Федорович, який очолював школу до 1962 року, потім до самого виселення директором був Нелін Андрій Оксентійович. Постійними місцевими учителями були Марія Федорівна Колесова, Марія Андріївна Грушецька, Марія Григорівна Свитко, Ольга Мартинівна Дерій, Григорій Ничипорович Масина, Марія Кузьмівна Хмара. У школі короткі періоди часу працювали і приїжджі вчителі та вчителі-практиканти. Серед них найбільше запам’яталися Музичка Віктор Павлович (організував перший в історії школи фотогурток,навчив друкувати фотознімки навіть при гасовій лампі), Тетяна Григорівна Ільченко, Тетяна Іларіонівна Мізін, Ольга Василівна (?), Матова Анастасія Романівна, Кагарлицька Галина Федорівна, Микола Максимович Саверський та ряд інших.

Випускники Трахтемирівської семирічки (пізніше восьмирічки), які хотіли здобути середню освіту, продовжували навчання в Переяславі-Хмельницькому, Ходорові, інших містах і селах, де могли якось прилаштуватися, але найбільше трахтемирівських дітей навчалося у Великому Букрині – найближчому сусідньому селі, де функціонувала середня школа і куди вона ходили пішки. Колишній випускник цієї школи, а потім директор Мало-Букринської ЗОШ I- IIIст. Павло Федорович Чередник, який досліджував історію освіти Букринської землі, надав список учнів із Трахтемирова та Монастирка, які закінчили Великобукринську ЗОШ.

1. Андрійченко Надія Іванівна               1938 р.н.
2. Андрійченко Ольга Арсенівна           1939 р.н.
3. Баженова Галина Миколаївна           1944 р.н.
4. Бондар Михайло Іванович                  1942 р.н.
5. Виноградова Лариса Миколаївна       1942 р.н.
6. Воронецька Любов Володимирівна 1960 р.н.
7. Воронецький Михайло Іванович       ?
8. Власенко Анатолій Васильович         1961 р.н.
9. Грушецька Ольга Петрівна                 1944 р.н.
10. Грушецький Михайло Петрович       1938 р.н.
11. Грушецький Степан Омелянович       1941 р.н.
12. Дерій Ніна Сергіївна                           1940 р.н.
13. Дерій Євдокія Михайлівна                 1941 р.н.
14. Жук Надія Василівна                           1961 р.н.
15. Жук Леонід Григорович                     1942 р.н.
16. Жук Олександр Григорович               1945 р.н.
17. Івахно Надія Петрівна                         ?
18. Івахно Дмитро Іванович                       ?
19. Івахно Борис Дмитрович                     1963 р.н.
20. Керекеза Галина Іванівна                   1942 р.н.
21. Костенко Григорій Маркович             1942 р.н.
22. Кравченко Андрій Михайлович         1940 р.н.
23. Кравченко Анастасія Степанівна       1936 р.н.
24. Кравченко Тетяна Петрівна               1937 р.н.
25. Кравченко Марія Данилівна               1939 р.н.
26. Красюк Ганна Євграфівна                 1936 р.н.
27. Красюк Ганна Пилипівна                   1941 р.н.
28. Красюк Василь Іванович                   1939 р.н.
29. Красюк Михайло Пилипович           1939 р.ню
30. Красюк Ольга Пр.                               1938 р.н.
31. Красюк Ольга Микитівна                   1938 р.н.
32. Красюк Василь Маркович                 1939 р.н.
33. Красюк Микола Григорович              1942 р.н.
34. Красюк Галина Федорівна                   1942 р.н.
35. Красюк Володимир Пилипович         1944 р.н.
36. Красюк Микола Пилипович               1944 р.н.
37. Красюк Ніна Миколаївна                     1942 р.н.
38. Леонтіков Михайло К.                        1945 р.н.
39. Литвин Раїса Семенівна                       ?
40. Лисенко Валерій Миколайович           1963 р.н.
41. Мізін Галина Ларіонівна                     1942 р.н.
42. Новік Олег Григорович                       1941 р.н.
43. Одноріг Валентина                              ?
44. Одноріг Дмитро Юхимович               1940 р.н.
45. Ревякін Микола Олександрович         1945 р.н.
46. Чередник Юрій Андрійович               1939 р.н.
47. Чередник Євдокія Євграфівна             1941 р.н.
48. Чередник Павло Федорович                1944 р.н.
49. Шаповал Яків Олександрович             1942 р.н.