Циблі

М. Лесик «Циблі» - моє рідне село на Переяславщині»

 

Про книгу спогадів Михайла Лесика

«Циблі» - моє рідне село на Переяславщині»

IMG 8576 

Близько десяти років тому була надрукована книга спогадів учителя-історика Михайла Лесика «Циблі» - моє рідне село на Переяславщині», яка була в числі перших історичних досліджень про села Переслав-Хмельницького району і першою із циклу «Затоплені села Переяславщини».

Автор у хронологічному порядку описує історію рідних старих Цибель від «Далекого минулого» - саме так він назвав перший розділ – до тих часів, поки село зникло під водами Канівського водосховища і розповідає про життя своїх земляків-переселенців у Нових Циблях.

Та все ж Михайло Прохорович на початку цілком закономірно задався питанням про походження назви села і вивчивши кілька версій дійшов висновку, що «винна» в цьому притока Трубежа – маленька річечка Цибля, про яку також згадують історики і географи минулих століть.

Саме ж село у офіційних документах, у тому числі і на карті француза Гійома де Боплана вперше згадується у 1634 році, хоча є свідчення, що перші козаки тут поселялися як мінімум на 50 років раніше. Автор не виокремлює історію свого села від історії країни, тож «моє» і «наше» в історично-простровому контексті тісно переплетені протягом всієї книги, тобто власні розповіді при життя циблівчан в той чи інший період чи їх спогади часто-густо доповнюються історичними довідками, почерпнутими з інших джерел. І таким чином Михайло Лесик змальовує картину революційних подій на селі, період колективізації, часи голодомору 1932-33 років, Другої світової війни (у тому числі надаються списки циблівчан, які загинули на фронтах) і відбудови народного господарства, зміцненню місцевого колгоспу, розвитку освіти на селі.

Та Михайло Прохорович не обмежується лише текстовим матеріалом, а й супроводжує свої дослідження багатьма ілюстраціями, немало з яких є раритетними безцінними фото, яким до сотні років.

Зупиняючись на затопленні старого села у зв’язку з будівництвом Канівської ГЕС автор лише побіжно констатує, що, мовляв, «радості не відчувалося», зате розповідаючи про спорудження нових Цибель пафосно заявляє: «Хіба це не щастя, хіба це не добро?»

В цілому десь близько половини всіх сторінок присвячені життю циблівчан на новому місці, розвитку і зміцненню місцевого колгоспу, освіти і культури на села. Приділено немало уваги навіть місцевим красуням, які брали участь у тих чи інших конкурсах.

Та все ж, не дивлячись на деяку «совковість» дослідження Михайла Лесика, його значення для вивчення історії села Циблі важко переоцінити, адже будь-який внесок у вивчення нашої минувшини збагачує наше сьогодення і наше майбутнє.

Микола Михняк, ГО «Старий Дніпро»

Циблі 1Старі Циблі.
Уляна Мусіївна і Марія Мусіївна Кириченки біля своєї хати.
Близько 1968 р.

 

 

 

Прочитано 847 разів

Наші партнери

ГІСДПУНІЕЗМіська радагазета Вісник ПереяславщиниНовий поглядУкрпромпостачПереяславська районна радаТелерадіокомпанія АльтаІнститут мистуцтвознавстваПереяслав-Хмельницька РДАПереяслав-Хмельницька ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІст. №5