Софія Сорокова народилася 1 листопада 1937 року у селянській родині Коробки Федора Григоровича та Ганни Архипівни в селі Зарубинці Переяслав – Хмельницького району Київської області.

У 1944 р. пішла у перший клас Зарубинецької семирічної школи, яку закінчила у 1952 р. у середині 1950-х рр. здобула освіту бібліотекаря у Київському культосвітньому училищі.

За 45 років загального стажу роботи працювала на колгоспній ниві, завідуючою клубом, перевізником пошти, листоношею, бібліотекарем, інспектором Переяслав – Хмельницького районного відділу культури, секретарем Циблівської сільської ради; останні роки – бібліотекарем Республіканського шпиталю у с. Циблі, звідки пішла на заслужений відпочинок. Учасниця Циблівського самодіяльного народного хору «Дніпрові Хвилі». Громадський кореспондент районної газети «Вісник Переяславщини».

З невеличкого наддніпрянського села Зарубинці я родом, села, яке славилося своїми родючими садками, доброзичливими людьми, розкішними левадами, пагорбами з пахучим різнотрав`ям, повноплинним Дніпром.

У зв’язку із будівництвом Канівської ГЕС і утворенням її водосховища, жителів нашого села повністю виселили, як і з інших прибережних сіл Переяслав – Хмельницького району Київської області.

Зарубинці виселили повністю зі своїх споконвічних прадідівських земель, зітерли не тільки з лиця землі, а й з топографічних карт, а люди розбрелися по всій Україні.

Зберігаючи пам'ять про наше маленьке квітуче село Зарубинці Переяслав – Хмельницького району Київської області (нині ця територія відведена до Черкаської області Канівського району), я, як змогла, зібрала історичні згадки та розповіді очевидців – зарубинчан, люди ділилися своїми світлинами.

Нехай для нащадків – зарубинчан залишиться хоч ця невелика розповідь про наше історичне поселення Зарубинці, яке носить свою назву від древнього міста Заруба.